Піролізний газ, що утворюється під час газифікації біомаси, нині розглядають як джерело енергетичного газу для заміщення дорогого природного газу, для хімічного синтезу та як паливо для вироблення теплової енергії. Сьогодні головне завдання сучасної установки крекінгу піролізного газу — якнайекономніше перетворити сирий газ на екологічно чисте паливо.
Пряме використання піролізного газу ускладнює наявність у його складі ароматичних речовин. Тому розроблення ефективних і економічно вигідних процесів крекінгу піролізного газу набуває особливого значення.
процеси крекінгу піролізного газу дадуть змогу підготувати сирий газ для живлення опалювальних котлів і котлів гарячого водопостачання або для використання як палива на газових електростанціях відповідно до сучасних екологічних вимог.
Особливо перспективним на цей момент є метод плазмової деструкції (крекінгу) довгих молекул і смол у піролізному газі.
Технічне завдання полягає в розробленні технології установки плазмового крекінгу піролізного газу з використанням мікрохвильового плазмового фільтра. Важливим завданням є крекінг піролізного газу та переведення смолистих речовин (смол, дьогтів, ароматичних молекул) у газоподібний стан, що підвищує енергетичну цінність газу.
Забруднений піролізний/газифікаційний газ має нижчу теплотворну здатність (Potere calorifico), і до того ж забруднений газ шкідливий для генераторних установок (призначених для подальшого вироблення електроенергії), бо через забруднений газ генератори часто потребують ремонту або заміни! Тож за допомогою мікрохвильової плазмової системи ми можемо очистити газ і таким чином підвищити його питому теплоту згоряння (Potere calorifico)
Плазмовий фільтр — реактор іонізації та термічної деструкції димових газів
Особливої уваги потребуватиме розроблення «плазмового фільтра» — спеціального реактора, у якому плазмоутворювальним газом фактично є синтез-газ: іонізуючись, він утворює високотемпературне поле (1500 °C – 4000 °C), яке ефективно розкладає всі складні сполуки (смоли, дьогті, ароматичні молекули тощо).
Наша технологія ґрунтується на базових властивостях мікрохвильової плазми, які дають змогу дуже ефективно впливати на низку вуглецевмісних речовин, зокрема газоподібних, з погляду їх деструкції. Використання мікрохвильової плазми дає змогу досягати середніх робочих температур близько 2500 °C. Водночас швидкість нагрівання різних речовин у реакторі становитиме від 100 до 1000 °C/с. Паралельно з дією високих температур потужний іонізувальний вплив мікрохвильової плазми в об'ємі реактора спричиняє повне розкладання складних молекул вуглецевмісних речовин на найпростіші молекули та іони, що дає змогу методом мікрохвильової плазмової деструкції речовин досягти конверсії вуглецю 99–99,5 %. Це найважливіша умова для оброблення відхідних димових газів, у яких вуглецева складова може сягати 40 %, за потенційної енергії їх хімічного синтезу 105–107 Дж/см³, і за певних умов енергія, яку можна отримати з таких газів, здатна перевищити саме виробництво енергії — завдяки застосуванню методу мікрохвильового плазмового крекінгу.
Тому використання обладнання «плазмовий фільтр» для очищення димових газів методом мікрохвильової плазмової деструкції видається дуже ефективним для різних енергогенерувальних і переробних підприємств та галузей.